- остобісіти
- —————————————————————————————остобі́сітидієслово доконаного видуфам.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
остобісілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до остобісіти. 2) у знач. прикм. Бридкий, осоружний … Український тлумачний словник
остобісіти — ію, ієш, док., фам. До краю обриднути; остогидіти. || безос … Український тлумачний словник
набриднути — набридати 2) (кому й без додатка стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітности, частої повторюваности), обриднути, обридати, знавісніти, осоружитися, остогиднути, остогидіти, настогиднути, остобісіти, осточортіти, настобісіти, насточортіти;… … Словник синонімів української мови